Calm Green
Локація: Київ, Україна
Площа квартири: 45 м²
Дизайнер: Оксана Лисюк
Візуалізація: Лілія Тієчко
Рік: 2024
Санвузол — це не просто місце для ритуалу чистоти, це місце для естетичного детоксу. У цьому проєкті ми працювали з концептом “спокій через текстуру”, а не через банальні аромасвічки, хоча вони тут теж є, звісно — бо Instagram без них не зрозуміє, що це ванна.
Основний матеріал — це виразна плитка з текстурою травертину, що огортає простір. Вона дарує тишу. Вона каже: “Ти вдома. Можеш нарешті не відповідати на повідомлення.”
Підлога та зона душу — драматичний мармур з глибокими венами. Ніби хтось розбив пляму чорнила на альпійський сніг.
Раковина та стільниця — зелене каміння з глибоким відтінком моху, ніби відсилка до скандинавських лісів. Вода стікає туди так, як стикається тиша з думками: акуратно, але невблаганно.
Скляна перегородка з склоблоків — повітряна межа, яка розмиває кордони між простором і світлом. Вона не просто пускає світло — вона літературно шепоче йому “проходь”.
Текстиль — глибоко-зелена штора, немов театральна завіса між побутом і моментом для себе. Вона приховує зону з пральною технікою, бо справжній Zen не повинен бачити брудні шкарпетки.
Акценти — нержавійка, дерево і зелений камінь. Вони працюють як візуальні якорі в спокійно-хаотичному інтер'єрі, тримаючи баланс між “дизайном” і “життям”.
Площа квартири: 45 м²
Дизайнер: Оксана Лисюк
Візуалізація: Лілія Тієчко
Рік: 2024
Санвузол — це не просто місце для ритуалу чистоти, це місце для естетичного детоксу. У цьому проєкті ми працювали з концептом “спокій через текстуру”, а не через банальні аромасвічки, хоча вони тут теж є, звісно — бо Instagram без них не зрозуміє, що це ванна.
Основний матеріал — це виразна плитка з текстурою травертину, що огортає простір. Вона дарує тишу. Вона каже: “Ти вдома. Можеш нарешті не відповідати на повідомлення.”
Підлога та зона душу — драматичний мармур з глибокими венами. Ніби хтось розбив пляму чорнила на альпійський сніг.
Раковина та стільниця — зелене каміння з глибоким відтінком моху, ніби відсилка до скандинавських лісів. Вода стікає туди так, як стикається тиша з думками: акуратно, але невблаганно.
Скляна перегородка з склоблоків — повітряна межа, яка розмиває кордони між простором і світлом. Вона не просто пускає світло — вона літературно шепоче йому “проходь”.
Текстиль — глибоко-зелена штора, немов театральна завіса між побутом і моментом для себе. Вона приховує зону з пральною технікою, бо справжній Zen не повинен бачити брудні шкарпетки.
Акценти — нержавійка, дерево і зелений камінь. Вони працюють як візуальні якорі в спокійно-хаотичному інтер'єрі, тримаючи баланс між “дизайном” і “життям”.