Ми вирушаємо в далекі подорожі, щоб побачити щось незвичайне. А чудо буває зовсім поруч. Без довгого оформлення документів, відкриття віз та нудного перетину кордону. У нас є країна, багата на заповідники та неповторну красу природи. Мабуть, одного життя не вистачить, щоб насолодитися нею в повній мірі.

Шацькі озера

Для відпочинку з маленькими дітьми і собакою розгляньте варіант мандрівки на Шацькі озера. Мені там сподобалося. Красу Національного заповідника словами не передати. Серед мішаних лісів Волині сховалися озера, яких тут налічується понад 30.

Найбільш популярні серед туристів:

  • Світязь — друге за розміром водойма та найглибше озеро України, сьогодні це справжній курорт з усіма атрибутами;
  • Пулемецьке озеро — друге за розміром серед Шацьких озер, на ньому добре рибалити та кататися на човні;
  • Луки — озеро із заболоченими порослими очеретом берегами, тут водиться багато риби та водоплавних птахів;
  • Люцимир — мальовниче заховане серед лісу озеро, що приваблює любителів тихого відпочинку;
  • Остров’янське озеро з мулистим дном — ідеальне місце для птахів, можна зустріти навіть види, занесені до Червоної книги;
  • Кримне — відносно невелике озеро з піщаним дном, на якому красується латаття та квітнуть орхідеї;
  • Пісочне — озеро з піщаними берегами в оточенні соснових лісів, прекрасне місце для відпочинку з дітьми.

----------------3

Про останнє й хочу вам розповісти. Хоча кожне з них заслуговує уваги. А ще Шацьк знаходиться зовсім поруч із кордоном з Білорусією. Для перетину достатньо чинного українського паспорта. Тож, якщо знайдете час, відвідайте Брест.

Озеро Пісочне: природа та інфраструктура

Свою розповідь почну з доріг, якістю яких була приємно вражена. Великою сім'єю, та ще й з домашнім улюбленцем, зручно подорожувати власним автомобілем. А коли дорога ще й під колесами рівна — поїздка перетворюється на справжнє задоволення.

Рухаючись у напрямку Івано-Франківськ — Луцьк, ви будете милуватися соняшниковими полями та безкраїм небом. Волинь зустрічає гостей лісами й затишними місцями для відпочинку при дорозі. А от придорожніх кафе зустрічається мало, то ж варто запастися своїми бутербродами. Подорожуючи з дітьми, я звикла брати їжу в дорогу. Так надійніше.

Наближаючись до містечка Шацьк, відчуваєте подих курортного відпочинку. Озера ховаються за деревами, але відпочивальників видно навіть на дорозі. Люди на відпочинку виглядають по-особливому. Вони щасливі.

Озеро Пісочне знаходиться в селі Мельники. Оселились ми в приватній садибі, яких тут дуже багато. В останні роки цей курортний регіон забудовується шаленими темпами. Адже природа тут вражає. Головне — не перейти межу і не зруйнувати те, що дісталося у подарунок. Адже Національний заповідник потрібно берегти, а не бездумно забудовувати в пошуках матеріальної вигоди.

Від нашої садиби до озера, дорогою через сосновий ліс, не більше 5 хвилин ходу. Можна йти через село, але постійно купувати дітям не зовсім потрібні речі і при цьому тягти собаку на повідку — не дуже зручно. Прогулянка безлюдним лісом мене влаштовувала більше. Тиша, пісок під ногами та сосни створюють таку неповторну атмосферу. А кущі ожини та чорниці, якими можна ласувати по дорозі до озера, теж приємний бонус.

-------------------------

Але була одна річ, яку я ніяк не можу збагнути. Ліс практично безлюдний, а сміття на кожному кроці. От йде собі людина ліском, п'є пиво, сік чи колу, або жує шоколадку чи морозиво. Чому не можна донести пляшку та папірець до смітника? Пляж прибирають щодня, смітників навколо достатньо, а лісом йти не більше 5 хвилин. Жодного логічного пояснення таким безглуздим діям я придумати не можу.

Нарешті ми дійшли до пляжу. Тут справді дуже гарно. Дерева підходять прямо до води, під ними пісок, озеро мілке і діти можуть заходити у воду на багато метрів. В тіні сосен безпечно засмагати навіть в обід. Вода в озері прогрівається дуже швидко, то ж діти мали змогу вволю набігатися по воді. А я — полежати на березі та відпочити.

-----------------------1

Хоча озеро Пісочне порівняно невелике, обійти його все нам не вдалося. Варто взяти на прокат велосипеди і покататися навколо. Стежки між деревами кличуть на прогулянку. Тут багато затишних місць для тихого відпочинку.

Замок Любарта та будинок з химерами

Ми вперше подорожували в цьому напрямку, дорогою додому вирішили познайомитись з містом Луцьк. Один з небагатьох обласних центрів України, котрий зберіг свою унікальність. Замок Любарта є його візитівкою. Переживши цілі епохи, він ховає у собі багато цікавих історій. Змінювалися імперії та правителі, але замок пережив їх усіх.

--------------2

Приємно бачити збережені пам'ятки архітектури. Сучасне будівництво не торкнулося цієї частини Луцька, тому ми із великим задоволенням прогулялись замком та прилеглими вуличками. Послухали історії про вкрадену корону, зміну імперій та крайній форпост, який так і залишився ніким не підкорений.

---------1

А ще натрапили на цікавий будинок. Місцевий житель, архітектор за професією і за покликом душі, будує свій власний будинок з химерами. Кожна скульптура неповторна, наче живе своїм життям. Не знаю, як цей будинок має виглядати в кінцевому варіанті, та й чи вистачить одного життя автору, щоб втілити задумане. Але будинок справді вражає.

Отримавши насолоду від прогулянки, ми вирушили додому. А частинка неповторного міста, оповитого легендами, залишилась у серці назавжди.

Фріланс на колесах

Обираючи садибу, я цікавилась наявністю Інтернету. Адже фрілансер не може дозволити собі довгих відпусток. Тож маючи технічну можливість, працювала у звичному вже режимі. Мені все більше подобається віддалена робота.

Працювала вечорами, коли діти засинали. Встигала робити все, що запланувала. Робила описи для сайтів дитячого взуття та шукала нових замовників. Навіть вистачало часу та натхнення на поезію.

Я трудоголік. Таким людям зручніше отримувати гроші за виконану роботу, а не за відбуті в стінах офісу години. Хоча заробляю я поки що менше, ніж раніше, часу на життя у мене більше. І мене такий варіант влаштовує.

--------------------4

Люблю подорожувати. Знайомство з новими місцями відкриває для мене цілий світ. І якщо бажання дуже сильне — можливості обов’язково знайдуться. Повернувшись з однієї подорожі відразу починаю мріяти про наступну.

Я ще не знаю, куди мене покличе дорога, але своїми враженнями з вами поділюся обов'язково.