Performance Diptych - FLOra
Це одна з моїх улюблених робіт. Тут для мене процес монтажу став медитацією... схожий післясмак, як після довгого кружляння в суфійській спідниці серед натовпу .... коли в роботі після всіх підготовчих етапів і занурення в матеріал настає найсолодший момент - відчуття себе Провідником того, що відбувається тоді (адже матеріал, з яким працює режисер монтажу завжди моменти минулого) в зараз чи в майбутнє, а скоріше – у постійне, у щось незмінне, що присутнє в нас, зовні, мільйони років тому і через час, коли нас самих не стане... це постійна дуальність, одночасність життя і смерті, світла і темряви, вічності...часу та його відсутності, краплі та цілого...
В арт-фільмі використано фрагменти 2-х site-specific перформансів Флори Боровик:
1. «Де народжується початок і кінець?» перед показом фільму Ксенії Кравцової «Шелест кроків» на Стіні Пам'яті у Києві, 26.08.2020
2. Перформанс відкриття фестивалю позитивного кіно КІНОСАРАЙ на Мистецькому хуторі Обирок (Чернігівська обл.), 25.06.2021
Це одна з моїх улюблених робіт. Тут для мене процес монтажу став медитацією... схожий післясмак, як після довгого кружляння в суфійській спідниці серед натовпу .... коли в роботі після всіх підготовчих етапів і занурення в матеріал настає найсолодший момент - відчуття себе Провідником того, що відбувається тоді (адже матеріал, з яким працює режисер монтажу завжди моменти минулого) в зараз чи в майбутнє, а скоріше – у постійне, у щось незмінне, що присутнє в нас, зовні, мільйони років тому і через час, коли нас самих не стане... це постійна дуальність, одночасність життя і смерті, світла і темряви, вічності...часу та його відсутності, краплі та цілого...
В арт-фільмі використано фрагменти 2-х site-specific перформансів Флори Боровик:
1. «Де народжується початок і кінець?» перед показом фільму Ксенії Кравцової «Шелест кроків» на Стіні Пам'яті у Києві, 26.08.2020
2. Перформанс відкриття фестивалю позитивного кіно КІНОСАРАЙ на Мистецькому хуторі Обирок (Чернігівська обл.), 25.06.2021
Це одна з моїх улюблених робіт. Тут для мене процес монтажу став медитацією... схожий післясмак, як після довгого кружляння в суфійській спідниці серед натовпу .... коли в роботі після всіх підготовчих етапів і занурення в матеріал настає найсолодший момент - відчуття себе Провідником того, що відбувається тоді (адже матеріал, з яким працює режисер монтажу завжди моменти минулого) в зараз чи в майбутнє, а скоріше – у постійне, у щось незмінне, що присутнє в нас, зовні, мільйони років тому і через час, коли нас самих не стане... це постійна дуальність, одночасність життя і смерті, світла і темряви, вічності...часу та його відсутності, краплі та цілого...