Відчуття

І сумнів розпускає свої паралелі,
І сум залишить краплю на щоці,
І гніву ті тенета недалекі,
Запалять полум'я у вогненній руці,
Ризик той мов підводний човен,
То потопа, то знову вирина,
А темрява що нею вечір повен,
То то є сива-сива давнина,
А інтуіція, це дивне відчуття,
Іще ніхто від нього не знайшов ключа,
Але як працює те передчуття,
Куди іти, а де чекать меча?
І із розпачу знову злива л'є,
І в калюжах надію десь хова,
В болото роблячи ту малу,сільську стежину,
Що її дитя вже забува