КУРИ-ГРИЛЬ

Жив собі ледацюга Валєра. Пів життя нічого не робив. Набридло йому. Вирішив щось робити. І впало йому на думку відкрити кіоск "КУРИ-ГРИЛЬ".

Так все й почалось...

"А чом би й ні?.. Поруч залізничний вокзал, магазин зі столиками. Контингент відповідний збирається йокнути після роботи чарку-другу за цими столиками, а попоїсти тепленького поруч нема" - розмірковував головний герой.

Мешкав він у приватному будинку вихід якого дивився прямісінько на ті столики поруч з магазином. Словом, мешкав поруч зі звичайнісіньким генделем.

Розташування на розі вулиць, впритул до майданчика із пішохідним мостом до перону залізниці та із кінцевою зупинкою маршрутного таксі. Прохідне та видне розташування натякало, мов, "Сам Бог велів".

Тож взяв Валєра кредит. Навіть два.) І прийнявся до справи. В першу чергу, прямісінько у коридорчику будинку, біля вхідних дверей, встановив гриль із витяжкою. Згодом замінив вхідні двері у будинок на металопластикову вхідну групу із віконцем. Почухав макітру. Витер носа. Вдарив в потилицю! Та й оп - все й готово! Смаж - не хочу!

Але якщо ніхто не знає про його курочку, то хто ж знатиме? Треба просте та впізнаваєме оформлення цієї справи - #бренд, #вивіска, #логотип, #банери, #визитівки, #флаєра. Тобто потрібна хоча б мінімальна зовнішня #реклама. А далі...

А далі дивіться фото.)

З повагою,
куросмаж Валєра.