Створення інформаційної системи ломбарду
Початкові данні, мета роботи:
Ломбард займається прийомом ювелірних виробів, електронної техніки, побутової техніки. Для
обліку кожної застави враховується: назва, категорія, короткий опис, власник (клієнт), сума застави, сума
викупу, дата застави, термін застави, спосіб оплати, статус застави. Кожен екземпляр враховується
окремо, за допомогою унікального ідентифікатора, що складається з 5 цифр.
Способи оплати бувають: готівкою, чеком і за допомогою кредитної картки. Статуси застави: термін
не вичерпаний, викуплена, у вільному продажі, продана.
У ломбарді враховуються відомості про кожного клієнта, який користувався його послугами.
Відомості про клієнта складаються з: імені, прізвища, адреси, номера телефону, номера паспорту.
У ломбарді ведеться облік типів товарів, що продаються кожним працівником при незвернені
власника після стікання термін застави. Штат ломбарду складається з 10 працівників. Відомості про
працівника складаються з: ім'я, прізвища, адреси, номеру телефону, дати народження, дата прийому на
роботу, посади, заробітної плати.
Штатний розклад ломбарду передбачає посади: керівника, помічника керівника, бухгалтера, касира,
сторожа, юриста. Співробітник може посідати тільки одну посаду.
Ломбард збирає відомості про покупців вільного продажу товару: ім'я, прізвище, номер телефону,
поштова адреса, куплені речі і дати покупки.
Перелік питань які необхідно розробити:
Розробити модель інтерфейсу користувачів системи.
Реалізувати інтерфейс для доступу до даних, механізм маніпулювання даними.
Вимоги до програмного продукту :
1. При виконанні курсового проекту обов’язковим є використання об’єктно-орієнтованого
програмування.
2. Клас як тип, визначений користувачем, повинен містити приховані поля й наступні методи:
- конструктори, що визначають, як ініціалізуються об’єкти класу;
- набір методів, що реалізовують властивості класу (методи, щоповертають значення прихованих
полів класу описуються з модифікатором const, для того, щоб не змінювалися значення полів);
- набір операцій, що дозволяє копіювати, присвоювати, порівнювати об’єкти і проводити з ними
необхідні дії;
- клас виключень, який використовується для повідомлень про помилки за допомогою генерації
виняткових ситуацій.
3. У курсовому проекті повинно використовуватися не менше трьох класів, причому діалог з
користувачем повинен бути реалізований як окремий клас.
4. Кожен клас повинен бути реалізований у вигляді двох файлів: заголовного (*.h), такого, що
містить опис класу і модуля тіла (файл, що містить реалізацію методів класу – *.срр). Основна функція
main() реалізується у вигляді окремого файлу – головна програма. Якщо в роботі використовуються
глобальні функції, вони також повинні бути розміщені в окремому файлі.
5. У курсовому проекті повинні використовуватися перевизначені функції-операції для виконання
необхідних операцій. Наприклад, для додавання елементу в список можна перенавантажувати операцію
додавання (+) або інкремент (++).
6. Для реалізації запису даних у файл і отримання даних із файлу слід використовувати файлові
потоки.
7. Передбачити перевірку коректності даних. При перевірці використовувати механізм виняткових
ситуацій.
