Реферат 5-10 сторінок , із посиланнями та списком використаних джерел .
Поняття та сутність теорії ігор в політиці
Теорія ігор як спроба пояснити та спрогнозувати реальність існує вже кілька десятиліть. Вона широко застосовується для моделювання політичних, соціальних та економічних процесів (наприклад прогнозування результатів виборів, розв’язання військових та торговельних конфліктів, розрахунків оптимальних митних зборів у міжнародній торгівлі); на теорію ігор спирається сучасна інформатика, статистика та економетрія, військова справа, прогнозування розвитку комунікаційних мереж, поведінки персоналу тощо.
Теорія ігор, заснована американською школою математики, розглядає будь-яку взаємодію як гру. Учасникам ігрової взаємодії – «гравцям» - притаманна раціональна поведінка, тобто кожен з гравців діє так, аби максимізувати свій виграш. Теорія ігор широко застосовується для моделювання процесів (наприклад міжнародних переговорів, виборів, військових конфліктів, торговельних війн тощо), прогнозування їх результатів та поведінки їхніх учасників.
Заслугою теорії ігор є те, що вона дає змогу математичними розрахунками підтвердити важливість співпраці, необхідність довіри між партнерами, деструктивний характер егоїстичної поведінки, націленої на максимальне збільшення власної вигоди, потребу в компромісах та поступках. Метою еволюції є досягнення рівноваги, коли для всіх учасників гри вона є взаємовигідною (оптимальною), коли всі її учасники грають раціонально відповідно до існуючих на даний момент умов.
Виділяють кілька різновидів ігор: 1) кооперативні (коли гравці націлені на співпрацю та об’єднані спільними інтересами, намірами, зобов’язаннями) та некооперативні (коли кожен з гравців дбає про власний виграш); 2) одноразові (коли гравці збираються для гри один раз і тому кожен намагається максимально виграти за рахунок інших) та повторювані (коли через певні обставини, наприклад, членство в ЄС, гравці змушені «грати» один з одним знову і знову); 3) атомічні (з обмеженою кількістю гравців і тому досить прогнозовані) та неатомічні (з великою або необмеженою кількістю гравців, коли жоден з учасників не має переваг над іншими учасниками і тому не може суттєво вплинути на хід гри).
Також розрізняють такі різновиди гри: 1) ігри з нульовою сумою (конфліктні гри, коли сума виграшів однієї частини гравців дорівнює програшу іншої частини гравців); 2) ігри з ненульовою сумою (коли бажано координувати свої дії з партнером або будь-яким чином впливати на його дії); ці ігри можуть бути кооперативними (в співтоваристві) і некооперативного (прийняття рішень незалежно один від одного); 3) позиційні ігри (із завданням послідовності прийняття рішень гравцями і застосуванням теорії графів)
