Вірш "Молитва" О. Ніколаєвої (переклад на українську мову)
Вірші, пісні, проза
#Вірші
За жанром – філософська лірика з елементами патріотичної.
Провідний мотив твору – питання щодо формування суспільства, представники якого здатні критично мислити та досліджувати навколишній простір, опираючись на своє чітке "Я", а також актуальності їхньої громадянської позиції у сучасному світі.
Композиція вірша – чітка, виразна, не перевантажена.
Система образів будується на основі ліричного «Я» героя – поета.
Авторський задум увиразнюється різноманітними тропами: гіпербола (сумнів не в яві), епітети (безчинства лютого, співзвучні слова), метафора (слова дихають) та синтаксичними фігурами: інверсії (в часи безчинства лютого, наповнюю я віддано, хто бачить, і хто чує їх), градація (Тягар впаде, розплющиться, і сумнів не в яві. Не сниться, не мерещиться: відважні ми, і ми живі). Виразний звуковий, музичний супровід композиції створює фоніка вірша. У 3-й строфі, де сім разів повторюється звук (в), підсилюється процес "злиття" самого ліричного героя-поета зі "своїми" людьми, що об'єднує, радує та мотивує будувати здорові соціальні зв'язки (алітерація).
Особливості віршування:
Тип римування перехресне: абаб (лютого/печаль/віддано/грааль).
Віршований розмір: тристопний ямб. Вид строфи: катрени.
Підсумок: питання щодо формування суспільства, представники якого є емоційно зрілими та мають впевнену громадянську позицію, актуальне завжди. На мою думку, сьогодні дуже важливо налагоджувати соціальні контакти з людьми, які мають спільні внутрішні установки, переконання та інтереси. Існування таких взаємовідносини створює прекрасні умови для цікавого, радісного та щасливого життя.
За жанром – філософська лірика з елементами патріотичної.
Провідний мотив твору – питання щодо формування суспільства, представники якого здатні критично мислити та досліджувати навколишній простір, опираючись на своє чітке "Я", а також актуальності їхньої громадянської позиції у сучасному світі.
Композиція вірша – чітка, виразна, не перевантажена.
Система образів будується на основі ліричного «Я» героя – поета.
Авторський задум увиразнюється різноманітними тропами: гіпербола (сумнів не в яві), епітети (безчинства лютого, співзвучні слова), метафора (слова дихають) та синтаксичними фігурами: інверсії (в часи безчинства лютого, наповнюю я віддано, хто бачить, і хто чує їх), градація (Тягар впаде, розплющиться, і сумнів не в яві. Не сниться, не мерещиться: відважні ми, і ми живі). Виразний звуковий, музичний супровід композиції створює фоніка вірша. У 3-й строфі, де сім разів повторюється звук (в), підсилюється процес "злиття" самого ліричного героя-поета зі "своїми" людьми, що об'єднує, радує та мотивує будувати здорові соціальні зв'язки (алітерація).
Особливості віршування:
Тип римування перехресне: абаб (лютого/печаль/віддано/грааль).
Віршований розмір: тристопний ямб. Вид строфи: катрени.
Підсумок: питання щодо формування суспільства, представники якого є емоційно зрілими та мають впевнену громадянську позицію, актуальне завжди. На мою думку, сьогодні дуже важливо налагоджувати соціальні контакти з людьми, які мають спільні внутрішні установки, переконання та інтереси. Існування таких взаємовідносини створює прекрасні умови для цікавого, радісного та щасливого життя.