Моє поетичне портфоліо

Моя душа занурилася в карандаш.

Але священне місце порожнє не буде.
А хто на ньому, скажіть, перебуває,
Коли душа йде в карандаш
і з м'яким грифелем в зображенні
А тата?

Точілка відкинулася від гріха.

Але тече черви сумнівів святе місце:
Чи не легше сидіти на місці?
Не легше не розправляти, замість того
Щоб заплутатися в поезіях
З любов’ю і розчаруванням разом,
Звичайно, як від помсти.
Розтрачуватися - в буквах і словах?

Сновидіння, як тіло, перетворюються в прах.

А святе місце тільки тим і святим,
що в ньому душа, яка крила,
Залишитися готовим у словесних хмарах
Так, ніби не була землею хрещення,
Якби весь світ у її руках,
Як грифель у карандаш,
Напевно прихований...

Поезія #поезія #поезія