У дереві всерединні річки

У дереві всередині річки.
Ріка часу, а може і поза часом.
Через нього вже просвічується віка,
А дерево росте з річкою разом.
Його гілки - рибалки на зорі,
А хвилі - застрягають на корі.

Але його душа в самоті.
Її не звикати з глибини текти.
І кільця, що у стовбурі лежали -
Затримали автомобіль, що в річковій імлі
Їй на воді малює годин-мітць.
Цей автомобіль є відбитком для кілець.

Його річка поживує вночі
Бажання, про яке воно мовчити.
І знає Місяць, що певні міти
Це дерево вміє говорити.
Коли вікно наближається ранок,
Він стоїть поза тим, що є.

18.08.2022 року
# вірші