У ЛЮДСТВА Є НАДІЯ

Альтернативна версія «Павутинки», новели письменника Акутаґава Рюноске, класика японської літератури. Назва прозоро натякає на те, що мій варіант новели має іншу кінцівку, ніж оригінал. Теж створив на замовлення, як і повернення вождя червоношкірих.
Обсяг оповідання — майже 700 слів. Вартість — 400 грн. На фото: Акутаґава Рюноске працює над новелою, Токіо.
Невеличкий уривок, традиційно перша третина оповідання (чи то пак новели):

"Будда любив усамітнення, але ще більше він любив усамітнюватись на березі озера Лотосів. У раю зачинався ранок, квіти лотосу розпускалися після нічного сну. Все найпрекрасніше, що могло трапитися в світі цього ранку, концентрувалося в пахощах сотень білосніжних квітів.
Будда оминув озеро, насолоджуючись ранковою свіжістю. Але чи всюди так добре, так гарно і світло, як у раю? Будда подивився вниз, крізь товщу води, і відчув мимовільний доторк суму. Далеко внизу проглядалося пекло, і мучилося там багато грішників. Придивившись, Будда впізнав одного з них. Того чоловіка звали Кантата, він був великим лиходієм, хоча й вчинив одного разу добро. Щоправда, маленьке, незначуще добро. Під час мандрівки лісом він побачив павучка, який перегородив стежку своєю сріблястою павутиною. Кантата вже хотів розчавити його, але передумав. Щоб не вкорочувати віку невинній істоті, він обійшов те місце на стежині і пішов своєю дорогою.
Будда пригадав цю історію і вирішив, що мусить дати йому шанс вибратися з пекла, як той дав шанс павуку сповна прожити його недовге життя. Будда роззирнувся, і майже одразу вгледів райського павучка, який снував павутину поміж малахітовим листям лотоса. Отже, вирішено — тоненька павутинка потягнулася далеко вниз, прямісінько до Кантати."

#креативно #Цілеспрямований #казки/оповідання #самодисциплінований #редактура