Розбір гардероба

Розбір гардероба

Як я перетворила статичний банер в історію руху

Коли я вперше побачила вихідний макет, мені здалося, що він добре пояснює послугу, але зовсім не викликає емоцій.

На банері була дівчина, текст і список того, що входить у послугу. Все було зрозуміло, але погляду не було за що зачепитися. Глядач просто дивився на інформацію.

Мені захотілося змінити сам спосіб сприйняття.

Не розповідати про розбір гардероба через список переваг, а показати відчуття, яке отримує людина після цієї послуги.

---

Ідея

В процесі роботи я прийшла до простої думки:

Розбір гардероба — це не про одяг.

Це про перехід від хаосу до порядку.

Коли речей багато, вони здаються випадковим набором предметів. Після аналізу з'являється система, розуміння свого стилю і впевненість у тому, що дійсно потрібно носити і купувати.

Цю ідею я вирішила закласти в саму композицію.

---

Що я змінила

Першим ділом я відмовилася від статичної пози персонажа.

Мені хотілося, щоб дівчина не стояла всередині макета, а буквально виривалася з нього.

Тому з'явилася динаміка, рух вперед і взаємодія зі глядачем.

Вішалка була винесена на передній план і направлена прямо в камеру. Завдяки цьому глядач перестає бути спостерігачем і стає учасником відбувається.

---

Візуальний маршрут

Окрему увагу я приділила руху погляду.

Мені було важливо, щоб об'єкти не просто літали навколо персонажа, а допомагали розповідати історію.

Тому одяг і аксесуари були вибудувані в послідовність:

Піджак → Сумка → Шарф → Вішалка → Ґудзик

По мірі руху об'єкти стають простішими і меншими.

Так композиція поступово веде погляд до заголовка і допомагає зрозуміти ідею трансформації.

---

Робота з типографікою

Я не хотіла, щоб заголовок виглядав окремим блоком тексту.

Тому літери стали частиною простору.

Вони направлені всередину сцени і працюють разом з рухом персонажа і об'єктів.

Для мене це був спосіб об'єднати графіку і історію в одну систему.

---

Результат

В результаті вийшов не просто рекламний банер.

Мені хотілося створити відчуття руху, вибору і змін.

Щоб глядач не тільки зрозумів, про що послуга, але й відчув результат ще до того, як прочитає текст.

По суті, цей проект став вправою в візуальному сторітелінгу — спробою розповісти історію через композицію, рух і взаємодію об'єктів всередині кадру.