Тексти на популярні теми

Часто чую від людей, що в Україні погано жити. Що в нас погана влада. Президент — поганий, депутати — нездари, чиновники — хабарники. І ці розмови безкінечні. Тому пропоную поміркувати на цю тему зімно.

Порівняємо державу із сім'єю де мама це — парламент, тато — президент, а народ — це діти. Гадаю що буде цікаво. 

І так, що є основою щасливої сім'ї? Тато — забезпечує добробут, мама слідкує за порядком в господарстві, і обоє займаються вихованням і розвитком дітей, а діти слухають батьків, допомагають в силу своїх можливостей. 

Тепер розглянемо все по-порядку. Для того , щоб забезпечити  фінансово свою сім'ю обоє батьків працюють. Що , на Вашу думку , діти знають про те звідки беруться гроші? А відповідь проста : тато і мама ходять на роботу і отримують за це заробітну плату. Тепер постає запитання : що діти знають про особливості роботи мама і тата? Задайте це запитання будь якій дитині і вона Вам відповість :”Моя мама пацює бухгалтером(пекарем, вчителем...)”,”Мій тато працює шофером(зварювальником, поліцейським...)”. Можливо ще назвуть назву підприємства на якому працюють їх батьки і деякі аспекти роботи. Також є ймовірність що дитина може знати імена декількох колег мами чи тата, з якими вони найчастіше спілкуються, можливо товаришують. І це все. Тепер згадаємо що ми, як громадяни України знаємо про наших Президента, депутатів і чиновників. Та напевне все, включаючи навіть те на білизні якого кольору вони сплять. Їхні доходи і витрати. Хто їні половинки і їхню біографію також в деталях. Все про дітей, бізнес, хабарі і судимості. Можливо хтось не погодиться зі мною, але Ви тільки подумайте, скільки ми знаємо про можновладців. А скільки з цього всього є правдою. Ніхто не задумується про джерела цієї інформації. Чи це правда, чи це брехня. Частина її взагалі вирвана з контексту. За хвилямси всього “бруду” що ллється ми не бачимо справжньої ситуації в країні, тому що ми розбераємо хто який маєток купив, куди їздив відпочивати, і на якій яхті виходив в море. А що зроблено для того щоб виріс в країні відсоток ВВП, дотриматися самому елементарних правил дорожнього руху і законів, самому не давати хабарів це нас не цікавить тому що і так добре.

Наступним є виховання дітей. Цим займаються обоє батьків також. Вони навчають дітей розмовляти, пояснюють основні аспекти життя, прилучають до порядку в домі,  до релігії. На власному прикладі навчають жити. Коли діти вередують батьки їх сварять пояснюючи в чому їхня провина і як потрібно чинити в тій чи іншій ситуації. Коли діти роблять нові звершення батьки їх за це хвалять і винагороджують заоходшуючи тим самим до нових. Діти в свою чергу слухають батьків і провенившись намагаються цього більше не повторяти щоб не засмучувати їх і знають що за такі діє обов'язково отримають покарання . Допомагають татові і мамі в міру свого віку і можливостей. В батьків немає улюблених дітей і тих яких вони люблять менше або ж не люблять взагалі , тому що вони всі їхні діти.  Перенесемось до справ державних і подивимося як це все тут. В теорії мало б бути так само. А що маємо насправді. Знаючи все про вверхівку влади чиновники хочуть мати такі ж статки як і ті. Прості громадяни в свою чергу дивлячись на це все хочуть того ж. З цього породжується заздрість і жадібність. Це в свою чергу приводить до злочинності і корупції. Чиновники закривають очі на провини одних ,отримуючи за це винагороди, хоча мали б покарати їх, і карають інших хто їм “не подякував”, ділячи цим самим людей на “білих” і “чорних”.  Також часто забуваючи винагородити тих громадян які дотримуються закону і роблять подвиги для держави. А якщо і згадують  то досьть часто це лишається обіцянками.  А дотримання закону це взагалі окрема тема. Ремені безпеки в автомобілі, аптечка, автокрісла — це лише для патрульних. А станься якась ситуація і це все могло б врятувати стільки життів. Але ми про це самі не думаємо. 

А починається все зі школи. Дітей  вчать в школі силу силенну матеріалу лише для того щоб здати тему. Одиниці вчителів зацікавлені в тому щоб діти зрозуміли матеріал і знали де і як його застосувати. На такі важливі питання як економіка і право взагалі закриваються очі. Вважається що ці придмети є другорядними а то і далі. А потім ці діти виростають і на виборах їх цікавить лише хто збільшить їм заробітну плату і понизить ціни. А чи можливо це зробити і чи потрібно це чіпати в даний момент чи можливо досягти благопулуччя іншими шляхами нікого не цікавить. 

Тому пропоную просте вирішення проблеми, хочаб розпочати її вирішувати — почнімо з самих себе. Перш ніж робити вивір на виборах подумайте не про те скільки він заробляє в місяць і на якому авто їздить, а що він може зробити для держави і чи має він для цього необхідні знання, а як вже вибрали то дайте людям працювати, а не шукайте в його біографії “чорні плями” і “промахи” в роботі. Вийшовши на дорогу дотримуйтеся правил дорожнього руху, будете Ви пішоход чи шофером. Навчаючись не думайте аби здати тему а подумайте як її застосувати. Вибираючи професію не думайте про те щоб вибрати краще ніж у сусіда, а ту яка Вас цікавить і до якої Ви маєте навики. Тому що потів виникає така проблема, що людина провчиться на бюджеті отримає диплом і жодного дня не рацюватиме за професією тому що це не його, а той що дійсно хоче отримати цю просію але не має можливості оплатити навчання в кращому випадку поступить на платне або загалі не зможе поступити. Беручи чи даючи хабар подумай чи потрібно це. І саме головне будьте ЛЮДЬМИ чи це на дорозі, чи в лікарні, чи в навчальному закладі, чи вдома. Дотримуйтеся закону і, головне, совісті. 

Надіюсь, що мої роздуми зацікавили Вас і змусили замислитися.