Switch to English?
Yes
Переключитись на українську?
Так
Переключиться на русскую?
Да
Przełączyć się na polską?
Tak

Данило Ставицький

Sleeping face
Данило давно не був на сервісі.
Але на Freelancehunt також працюють 9164 фрилансери у категорії Копірайтинг, які професійно та вчасно виконають проєкт будь-якої складності.

Україна Львів, Україна
1 рік тому
Вільний для роботи вільний для роботи
на сервісі 2 роки

Рейтинг

Успішних проєктів
Немає даний
Середня оцінка
Немає даний
Рейтинг
230

Резюме

Мене звати Данік, мені 21 рік. Я з самого малечку полюбляю писемність та володію добре розвиненою фантазією. На моєму рахунку вже є декілька пісень, внлика кількість віршів різної тематики та перша опублікована книга. Готовий взятись за будь-яку роботу, пов'язану з письмом, навіть те, з чим раніше справи не мав.
Я налаштований на успіх і за потреби налаштую і вас!

Портфоліо


  • Вірш - "Я раним", від 12.12.2021

    Вірші, пісні, проза
    Я раним.

    И нет, я не о физике,
    Я не о том, что в слезах убегаю,
    Ударив о тумбочку правым мизинцем.

    Нет, меня не избили.

    Не дали прочувствовать примеси крови.

    Я просто раним как ребёнок,
    Которому вместо торта,
    Принесли с огорода ведёрко моркови.

    Как-то странно звучит то что ниже:

    Но я не почувствую боли,
    Пока мне не скажут что тело болит,
    Даже засыпав в сквозное мне соли.

    Нет, я не странный
    Просто я человек
    Человек, что воспитан был раной.

    Раной на сердце,
    С полёта невольных.
    Полёта с поставленной гранью.

    Я раним,
    Как хрустально-стеклянная ваза.
    Только выбить из сил меня можно не битой,
    А сказав что-нибудь грубым басом.

    Я раним.
    Только раны мои заживают не так,
    Как порезы по венам.

    Шрамы глубже.
    Отходы слабей.

    Мой предел - кровавая лужа.
  • Вірш - "Боюсь дощу", від 25.02.2022

    Вірші, пісні, проза
    Мам, послухай, зі мною все ок.
    Ти вибач що зник, був поганий з‘вязок.
    Я поів два рази, третій зранку,
    Сусід по окопу підкинув цигарку.

    Вчора бачив старого ведмедя!
    Що в лісі робив? Шукав милосердя…
    Хто то сказав що по нам відстріляли?
    То брехня, мам, маячня феодалів.

    Як там брат, як собака? Кажи, не мовчи!
    Може в останнє… Не бери, я дурний.
    Просто знову не виспав години вночі,
    Знов по темній шукали ворожі вогні.

    Я не знаю як буде, коли подзвоню.
    Як і ви, я боюся спотайна дощу…
    Та все буде ок, перемога за нами!
    Дочекайтесь мене. Обійняв всіх, Люблю!
  • Вірш - "Всього лише", від 13.06.2023

    Вірші, пісні, проза
    Він всього лише мріяв на вікнах.
    Думав: «Що там у темному лісі?»
    Де захарився скривджений ворог?
    Коли сонце їх вижене звідси?

    Кожен день перед школою мріяв.
    Обіцяв батькам вивчити право.
    Намагаючись згилити гори...,
    В турку сипав розмелену каву.

    Передвечір, та в ночі він мріяв.
    Не хотілось вивчати новини.
    «Хочу бачити правду! До тіни!»
    «Хочу в небо, долаючи зливи!»

    На святвечір, що в грудні, сказали,
    В тій програмі, де пишуть загиблих.
    Як кордон браві хлопці боронять,
    Не дають цапам вийти на Київ.

    Не хотіли його відпускати,
    Бо маленький, лише вісімнадцять.
    «Трохи далі піде^ш, не пропа^дуть,
    Твої воїни, там на Донбасі.»

    Літній ранок дав змогу малому,
    Стати трохи доросліше, мабуть...
    Бо з речами на поїзд, від батька,
    Їхав з мрією стати солдатом.

    Майже місяць він вчив заповіти,
    Тих людей, що писали історію.
    Два конспекти за пару, багато.
    Але хлопець обрав статут долею.

    Кожен день тренування, та стрільби,
    Кілометри пройде^нних доріжок.
    Але чуть не похва^ли, повірте.
    «Він готовий лишень бо до книжки!»

    Він всього лише мріяв на вікнах.
    Хто б повірив у сили «безсильних»...
    «Автомат йому? Тільки на війнах!»
    «Не довірю дитині людину»

    То субота була, чи вівторок,
    Точно важно сказати, забувся.
    Але знаю надточно, то вчора...
    Бо з той час, дні за миті здаються.

    Що там сталось, не чутно і досі,
    Але хлопець той став непокореним.
    Крізь образи, крізь розпач і сльози.
    Із солдата він виріс до Воїна.

    Трохи вищим став, може на голову.
    За спиною висить автомат.
    І тепер вже про нього, як сам тоді,
    Мріють ті, хто на вікнах сидять.

Активність

  Останні ставки 1
Написання відгуків
250 UAH