Добрий вечір. Треба зробити аналіз перекладу художніх творів.
Мені треба 4 аналізи загалом (2 дока для мене, 2 дока для одногрупниці). Але тут є нюанс: мені потрібен суто аналіз перекладу тексту (художні засоби і тд), все інше я робою сама.
Одногрупниці потрібно все з нуля. План скину, як все має бути. І зорієнтуйте по цінам, будь ласка відразу)
до 4.06
Аналіз перекладу комедії «Шалений день, або Одруження Фіґаро»
Автором цієї комедії є П'єр-Оґюстен Карон де Бомарше, французький драматург епохи Просвітництва. Його діяльність стала своєрідним протестом проти соціальних підвалин "старого ладу". Також П’єр де Бомарше зробив величезний внесок у розвиток французької драматургії епохи Просвітництва.
Наголошуючи на недоліках тогочасного суспільства, Бомарше виступав у ролі мораліста, хоча йому вона зовсім не була властива. Все життя П'єра Огюстена Карона де Бомарше і його творчість були спрямовані проти соціальних засад феодальної держави. Біографія де Бомарше яскраво свідчить про те, що людина “третього класу” у важких життєвих обставинах, завдяки розуму, таланту й впевненості у своїх переконаннях, перемагає та здобуває вершин. Це і виявилося справжнім новаторством того часу.
Перейдімо тепер до основних характерних рис цієї епохи. По-перше, в центрі уваги французьких просвітників була наука. По-друге, вони заявили, що людина є творцем історії, а не божественні створіння. По-третє, головною ідеєю виступало бажання перебудову тогочасного суспільства, митці хотіли просвітити людей, зробити їх розумнішими. Також, просвітники надихалися філософією та її ідеями. Ось чому де Бомарше так підносив Вольтера і його світогляд. На той час трибуною Просвітництва став театр, де якраз таки найвдаліше можна було показати та викрити вади суспільства і розповісти людям про нову невідому їм реальність. Власне де Бомарше вдало використав цю трибуну і для своїх ідей, про які говоритиметься пізніше.
Ось кілька найвідоміших творів П’єра де Бомарше:
Євгенія (1767)
Двоє друзів (1770)
Севільський цирульник (1773)
Божевільний день, або Одруження Фігаро (1778)
Весілля Фігаро (1784)
Злочинна мати (1792)
У своїй роботі я розглядатиму український переклад комедії «Шалений день, або Одруження Фіґаро», виконаний Володимиром Самійленком, українським поетом-ліриком, сатириком, драматургом і перекладачем. Цікаво, що основною його діяльністю була саме літературна творчість, а не переклад. Попри це, Володимир Самійленко перекладав «Іліаду» Гомера, «Божественну комедію» Данте, п’єси Мольєра, Б. Трістана, Бомарше, А. Франса, вірші Беранже, Байрона, твори О. Пушкіна і В. Жуковського, І. Нікітіна і М. Гоголя. Водночас він писав власні ліричні та сатиричні вірші, а також драматичні твори.
Перейдімо ж безпосередньо до самої комедії «Шалений день, або Одруження Фіґаро».
Головні персонажі комедії – домоуправець Фігаро, граф Альмавив, та Сюзанна, покоївка графині. Дія твору проходить протягом одного дня, але за цей день домочадці сплітають інтриги, відкривають суди, усиновляють та страждають від ревнощів. Фігаро – радник графа, але він упав в немилість. Адже Граф дізнався про весілля с красунею Сюзанною і вирішує відновити право сеньйора на невинність нареченої, а потім полишити пару без приданого. Фігаро вражений такою низькою поведінкою графа.
Тому він хоче перехитрити графа, та одержати і наречену, і гроші. В цьому йому допомагає графиня, яка хоче провчити чоловіка.
Графиня надиктувала Сюзанні записку, щоб запросити графа на побачення. Тільки на нього піде сама графиня, перевдягнена в одяг Сюзанни. Сюзанна в одязі графині буде з Фігаро. Все несподівано заплутується. Герої намагаються перехитрити один одного.
Комедія закінчується добре. Наречені отримують придане, а граф з графинею налагоджують стосунки. Проте, не все так просто у цьому творі. Сюжет виступає лише завісою. За допомогою образу Фігаро Бомарше критикує тогочасну систему, викриваючи лицемірство та відсталість еліти суспільства. Бомарше показує істину суть політики, про яку простий люд навіть не замислювався. За допомогою цього образу драматург закликає до хитрості, розуму і боротьби проти неуцтва. Саме ці елементи є одні з найважливіших просвітницької політики.
