Я і Андрій Єременко познайомилися тут на фріланс-платформі і вирішили працювати разом над амбітним проектом з розробки системи онлайн-опитувань. Ми були повні ентузіазму - я бачив тут цікавий технічний виклик, а Андрій, представник від замовника "Active Group", не міг дочекатися, коли отримає готовий продукт для свого бізнесу.
На початку все йшло як по маслу. Ми швидко знайшли спільну мову, детально обговорили вимоги до системи і узгодили етапи робіт, бюджет та терміни. Я із завзяттям взявся до роботи і регулярно демонстрував Андрію проміжні результати. Андрій був задоволений побаченим і справно виконував свою частину угоди по оплаті виконаних етапів.
Але одного дня сталося непередбачуване - в мене на порозі з'явилися військові з повісткою. Ризик бути мобілізованим на фронт змусив мене терміново шукати способи відстрочки. Щоб мати час владнати всі справи, я був змушений призупинити роботу над проектом. На щастя, Андрій поставився до ситуації з розумінням і дав мені необхідний час розібратися з ситуацією.
Минув місяць, і я вже зміг повернутися до роботи. Але тут почалися перші непорозуміння. Виявилося, що Андрій очікував побачити деякі функції, котрих не було в початковому технічному завданні. Зокрема, його не влаштовувала реалізація фінансового модуля. Я наполягав, що виконав усе, що було узгоджено навіть більше, бо ми мали з Андрієм бесіду стосовно майбутнього функціоналу, а розробка додаткового функціоналу на даному етапі вимагає окремого обговорення і не входить у поточний бюджет.
Напруження поступово зростало. Андрій почав вимагати надати йому вихідний код для якоїсь ефімерної "перевірки", хоча за домовленістю код мав передаватися тільки після повного завершення і оплати проекту, окрім того працюючий тестовий сервер демонстрував увесь спектр виконаних робіт на поточну ітерацію. Я відмовляв, підозрюючи, що Андрій хоче отримати майже готовий продукт без оплати і передати на дороблення іншому виконавцю. Довіра між нами стрімко танула.
Нарешті, я не витримав і подав запит на арбітраж, сподіваючись, що незалежний арбітр зможе розсудити ситуацію. Але тут сталася нова халепа - розгляд затягнувся на довгі тижні, до того ж на протязі розгляду, навколо мене стали відбувалися дивні речі епогеєм яких виявилось зникнення мого жорсткого диску, по факту чого, я звернувся в правоохоронні органи. В результаті чого Андрій, розчарований відсутністю прогресу, і взагалі засмучений зникненням мого жорсткого диску, врешті оголосив, що втратив інтерес до проекту через всі ці затримки. Він зажадав закрити проект і повернути сплачені кошти.
Ось так через нечіткість вимог, брак комунікації і довіри, а також збіг обставин багатообіцяючий проект так і не народився. Ця історія яскраво показує, наскільки важливо не тільки вміти домовлятися на берегах, а й зберігати взаєморозуміння, гнучкість та довіру попри всі випробування і форс-мажори, яких вистачає у житті кожного з нас.
Сподіваюся, що ми зробимо правильні висновки з цього досвіду і зможемо більш виважено й професійно підходити до співпраці над новими проектами в майбутньому.
