Дописання книги

Книга - фантасмагорія про пригоди в античному світі українських героїв

Частина тексту:

ПРОЛОГ

πρόλογος

Ранок видався похмурим. Новорічні свята вже виходили на фінішну п’ятиденку. Традиційна дніпропетровська передноворічна погода зустрічала городян мрячкою та сніговою юшкою, що весь час то танула то замерзала.

По цій водяній багнюці насуплено брьохав студент третього курсу “істфаку” Максим Груша. «В цю пору порядним людям собаки під заборами вже давно морди облизують, а він мусить бігти в архів історичного музею імені Яворницького, щоб збирати матеріали для останньої в цьому році курсової...» - думав Максим, кутаючись в куций шарфик невідомого кольору. Зігрівала тільки надія, що методистка Галка все підготувала і ще й пригостить гарячою кавою.

Надії збутись не судилось, хоч Галка його і зустріла, та збиралась бігти на якусь нараду. Посміхнулась, дала ключі від сховища, вхопила сумочку і «Цьом-цьом – па-па». «Просто якась країна рад, коли вони всі вже на- радяться». Максим почухав потилицю, покрутив ключі і зайшов до архіву. Архів зустрів його привітно теплим повітрям з присмаком солодкуватого книжкового пилу. Спартанську атмосферу вибіленої стелі та маслом пофарбованої стіни доповнювали незліченні ряди стелажів з книжками різного розміру, коробками та різним мотлохом, зібрані в якомусь тільки Галці відомому порядку. Ще не до кінця настроївшись налаштувавшись на плідну працю, студент вирішив пройтись темними проходами між полиць. Машинально розглядаючи історичну спадщину, він думав про те як проведе Новий рік. Хотілось додому у Васильківку, туди де залишив сонячне дитинство, де все справжнє, навіть погода як погода – із снігом, морозцем, ковзанкою на річці і очеретом по берегу, білим від інею, наче з кришталю.