Switch to English?
Yes
Переключитись на українську?
Так
Переключиться на русскую?
Да
Przełączyć się na polską?
Tak

Anastasiia Zavalniuk

Запропонуйте Anastasiia роботу над вашим наступним проєктом або зареєструйте профіль фрилансера і починайте заробляти просто зараз.

Україна Україна
3 місяці 4 дні тому
Вільний для роботи вільний для роботи
вік 35 років
на сервісі 3 місяці 4 дні

Рейтинг

Успішних проєктів
Немає даний
Середня оцінка
Немає даний
Рейтинг
118
Контент-менеджер
Написання сценаріїв

Рівень володіння мовами

Українська Українська: носій
Русский Русский: носій
Türkçe Türkçe: вище середнього
English English: середній

Навички та вміння

Портфоліо


  • Текст для психолога

    Написання статей
    Ти можеш думати, що бути сильною — це значить не плакати, не втомлюватися і завжди триматися.

    Але справжня сила не у відсутності сліз і втоми.
    Сила — це коли ти визнаєш свої емоції і проживаєш їх, навіть якщо це важко.

    Коли ти дозволяєш собі відчувати втому, тривогу, сум або страх —
    ти не слабка.
    Ти просто людина, яка переживає складні події.

    Справжня сила проявляється, коли ти:

    — можеш зупинитися і помітити, що тобі важко
    — дозволяєш собі відпочити без почуття провини
    — підтримуєш себе, навіть коли світ тисне

    Триматися завжди — не завжди добре.
    Іноді відпустити контроль, проговорити біль або просто посидіти поруч із собою —
    це і є найсильніше, що ти можеш зробити.

    Твоя сила не вимірюється тим, скільки ти витримала без сліз.
    Вона вимірюється тим, як ти повертаєшся до себе після того, як було важко.
  • Текст психолога

    Копірайтинг
    Коли я вчила її їздити на велосипеді,
    в якийсь момент мені довелося відпустити.

    Їй було страшно.
    І мені було страшно ще більше.

    Хотілося тримати,
    бігти поруч,
    не дати впасти.

    Але якби я не відпустила —
    вона б так і не дізналася,
    що може їхати сама.

    Підлітковий вік дуже схожий на цей момент.

    Діти починають говорити «ні»,
    віддалятися,
    шукати свої рішення.

    І їм страшно.
    Просто вони не завжди можуть це показати.

    Батькам у цей час теж страшно.
    Бо хочеться захистити, підказати, втримати.

    Але кордони підлітка — це спосіб навчитися бути самостійним.

    І якщо батьки залишаються поруч —
    не тримають постійно, але й не зникають —
    дитина поступово вчиться довіряти собі
    і знати, що їй є куди повернутися.

    Дорослішання починається там,
    де дитині дозволяють спробувати їхати самій…
    але залишаються поруч.

    Коли потрібно відпустити дитину

    Підлітковий вік часто стає випробуванням і для дітей, і для батьків.

    Дитина вчиться самостійності,
    а батьки — поступово відпускати, залишаючись підтримкою.

    Саме так формується довіра, яка залишається на все життя.