Наталія Шеляг
Особисте повідомлення
Запропонувати роботу
вільний для роботи
Рейтинг
Успішних проєктів
Середня оцінка
Резюме
Студентка готова до цікавої роботи.
Навички та вміння
Робота з текстами
Портфоліо
-
Вплив шкільного середовища на формування особистості в соціумі
Формування особистості залежить від багатьох факторів: соціальних, політичних, психологічних та індивідуального мислення людини. Вагомий внесок у цьому процесі відіграє вплив шкільного середовища. Як сказав один відомий педагог та письменник Василь Олександрович Сухомлинський «Навчання - це лише одна з пелюсток тієї квітки, що зветься вихованням.».
Наразі це проблемне питання є актуальним та має значну кількість дискусій. Незмінно підкреслюється, що середовище впливає на розвиток та поведінку людини. Сприйняття довкілля здійснюється у процесі постійної взаємодії з нею. Людина діє як невіддільна складова частина ситуації, де вона перебуває. Таким чином, сприйняття середовища обов'язково та вирізати діалектично пов'язане з дією в цьому оточенні. Це активний процес, у якому сприйняття довкілля значною мірою детермінує події людини. Різне середовище спонукає до неоднакових дій, пов'язаних зі структурою та функцією оточення. У ході індивідуального розвитку людина вчиться визначати різні види сфер існування та діяти відповідно до її характеру. Освітнє середовище, яке організують дорослі та в якому «мешкає» дитина, складається, з одного боку, зі знань, умінь, правил, діяльностей і т. п., які як би присвоює дитина; з іншого боку, - з його відносин до цих знань, умінь, правил, діяльностей тощо; з третьої - з відносин дитини до себе, до оточення його одноліткам і дорослим, з розуміння їм свого місця у цьому середовищі, його емоційного самовідчуття у ній.
Ефективність освіти, отже, і психічного розвитку, залежить від того, наскільки зміст, методи навчання та виховання розробляються з урахуванням психологічних закономірностей вікового, та індивідуального розвитку. Наскільки дорослі у роботі з дітьми різного віку наголошують увагу на формування у них інтересу до навколишнього життя, інтересу та вміння вчитися, здатності до самостійного здобування знань, потреби в активному ставленні до тієї діяльності, до якої вони включаються. При цьому вони повинні не тільки спиратися на вже наявні можливості, здібності, вміння дітей, а й задавати перспективу подальшого розвитку.
Через це вивчення поведінки протягом тривалого часу є дуже важливим для нас. Неодноразово вчені з різних куточків світу пробували досліджувати та робили свої висновки, але мали різні результати, оскільки кожна країна керується своїми методами та формами навчання. У психології XX ст. суттєвих результатів у вивченні розвитку особистості учнів досягли вчені П. Блонський, Л. Виготський, Г. Костюк, С. Рубінштейн, А. Лурія , Л. Термен, Е. Гекель, Ф. Мюллер, Й. Швейцара. Довготривалі дослідження людського розвитку забезпечили можливість встановити загальну закономірність: розвиток людини детермінується внутрішніми (фізіологічними та психічними властивостями організму) і зовнішніми умовами (оточення людини, середовище, в якому вона живе і розвивається). На фоні цих умов виступають постійні чинні сили – фактори.