Літературний переклад

Готовий взяти це в роботу і виконати якісно. Буду радий співпрацювати з вами

Вітаю!
Мене зацікавив ваш проєкт. Готова одразу приступити до роботи.
Я редактор із понад 10-річним досвідом. В ідеалі володію українською та російською мовами.
Працюю швидко та якісно.
Буду рада співпраці!

Вітаю!

Зацікавив ваш проєкт із перекладу книги з російської на українську. Працюю з великими текстами уважно та відповідально, особливо ціную психологічний нон-фікшн, де важливо передати не лише зміст, а й емоційний тон автора.

Працюю якісно , швидко та за НИЗЬКОЮ ЦІНОЮ!
Буду рада співпраці!

Доброго дня. Готовий розпочати роботу негайно. https://docs.google.com/document/d/13hQ2gi0uA-Y7SCFXmuEI0IMGu_x2V7tU/edit?usp=drive_web&ouid=113408344995743631577&rtpof=true
Оригінальне форматування тексту збережене.

Вітаю, Тетяно! Пропоную свої послуги з перекладу психологічного нон-фікшн з російської на українську мову. Приступлю до виконання одразу після схвалення!

Маю досвід роботи з текстами психологічного характеру, тому розумію важливість збереження не лише змісту, а й емоційного настрою та авторського стилю. Перекладаю грамотно, з максимальною увагою до деталей, уникаю кальки та русизмів, пишу живою українською мовою. Ретельно перевіряю текст на наявність помилок і рівень читабельності.

Готовий виконати тестове завдання та продемонструвати якість роботи. Вартість обговорюється в повідомленнях залежно від фінального обсягу. Дотримуюся дедлайнів. Буду радий співпраці!

Вітаю.
Надішліть матеріали для ознайомлення та оцінки, після обговоримо деталі.

-Мені було чотирнадцять. Місцевий красень Толик покликав на побачення. Зима, холодно. Він приїхав на «Яві». А я - у косусі, без шапки. Бабуся вмовляла мене: вдягнутися тепліше. Я ні в яку.

Ганяли в сусіднє село. Змерзла, як цуцик. Повернулася за північ, синя від холоду. Бабуся не сварилась. Тихенько зайшла до кімнати, щоб дід не почув. Сіла на край ліжка, розтерла мені ноги потрійним одеколоном. Надягнула теплі шкарпетки. Дала гарячий чай.

Я завмираю. Не знаю бабусь без докорів, настанов та моралей. А Таня- знає.

… -«Ну, розповідай, як все пройшло?»
-«Уявляєш ми їхали так швидко- і мені зовсім не було лячно..»
-«Цілувались?»
-«Ні». Від бабусі у мене ніколи не було секретів.

І я пам'ятаю її погляд. Там було таке прийняття- ніби ми катались разом. Ніби вона пригадала свою першу закоханність.

Скільки в ній було кохання та сили- не зупинити, не подавити, а бути поруч. Дозволити мені бути підлітком. Помилятись. Зірватись з хлопцем на мотоциклі. Мерзнути. Повернутись додому пізніше належного. І навіть турбуючись, бути тихим світлом за спиною. Тільки зараз я розумію, як вона хвилювалась і молилась за мене тоді.

У Тані навертаються сльози. Я спостерігаю, з яким теплом і вдячністю вона згадує той час. Якби цей спогад можна було упакувати, Таня б, напевно, вигадала для нього надійну й водночас тендітну, як кришталь, оболонку.

-А як вона мене берегла...
Сидимо з друзями на зупинці, теревенимо. Ліхтарі давно світяться, мені час додому, але я не поспішаю. Раптом- спалах з-за сусіднього будинку. Це бабуся. Перевірила, чи я на місці- і пішла. Не кликала. Не кричала. Не порушувала мій авторитет. Я ж бо була наймолодша в компанії.

Пауза.

Я бачу те світло. Не як контроль- а як теплу точку, орієнтир у темряві. Як мовчазне: я з тобою, але ти вільна.

Доброго дня.Можу зробити переклад тексту.Це буде мій перший веикий проект на Frilanse.Добре володію українською мовою
Ось ваш переклад однієї зі сторінок.
-Мені було чотирнадцять. Місцевий красень Толік запросив на побачення. Зима, холодно. Він приїхав на «Яві». А я — у кошулі, без шапки. Бабуся вмовляла: одягнися тепліше. А я — ні в яку.

Ганяли в сусіднє село. Змерзла, як цуцик. Повернулася за північ, синя від холоду. Бабуся не сварилася. Тихенько зайшла до кімнати, щоб дід не почув. Сіла на край ліжка, розтерла мені ноги потрійним одеколоном. Одягла теплі шкарпетки. Дала гарячого чаю.
Я завмираю. Не знаю бабусь без докорів, повчань, моралей. А Таня — знає.

— «Ну, розповідай, як усе пройшло?» — «Уявляєш, ми їхали так швидко — і мені зовсім не було страшно…» — «Цілувалися?» — «Ні». Від бабусі в мене ніколи не було секретів.

Доброго дня! Зроблю переклад якісно і швидко. Маю досвід у перекладі саме з російської мови на українську. Перекладала статті, дисертації.
Переклад виконаю не технічно, в саме із збереженням емоційного настрою твору. Досвідчений учитель української мови, працювала також учителем російської мови.

Готова до плідної співпраці. Уважна до деталей та відповідально відношусь до роботи.

Добрий день!

Зацікавив ваш проєкт. Маю високий рівень володіння українською мовою, уважно працюю з текстами та розумію важливість збереження стилю й емоційного тону автора, особливо в психологічному нон-фікшні.

Ознайомилась із тестовим завданням, готова виконати його найближчим часом.

Вартість готова остаточно узгодити після тестового та уточнення повного обсягу і строків.

Доброго дня!

Маю великий досвід як написання, так і редагування та перекладу текстів різноманітних тематик. Приклади виконаних проєктів та відгуки до них можете переглянути у моєму профілі, більше - у приватних повідомленнях.
Тестове завдання виконала та надіслала вам у приватні повідомлення.
Приклади схожих виконаних проєктів:
https://freelancehunt.com/project/vyichitka-korrektura-knigi/1608722.html
https://freelancehunt.com/project/profesiyniy-redaktor-pered-vidavnitstvom-knigi/1451046.html
https://freelancehunt.com/project/vichitka-ukrayinomovnogo-perekladu-tehnichnogo-video-audio/1492414.html
https://freelancehunt.com/project/redaktura-stsenariev-dlya-youtube-video/1377800.html
…
Доступна для роботи, розпочати готова відразу ж після обговорення деталей співробітництва.

Вітаю! Психологічний нон-фікшн — це особливий жанр, де перекладач має бути трохи психологом, щоб не втратити глибину та емоційний вплив тексту. Я готова взятися за цю роботу та гарантую якісну адаптацію.
Чому я підходжу для цього проєкту:
• Робота зі смислами: Я маю досвід написання текстів у ніші психології та саморозвитку. Розумію, як зберегти емоційний настрій та мотиваційний складник, щоб український читач відчував той самий драйв, що і в оригіналі.
• Грамотність та стиль: Володію обома мовами на високому рівні. Мій переклад звучить природно, без кальок та важких конструкцій.
• Досвід з AI для пришвидшення без втрати якості: Вмію використовувати ШІ-інструменти для базового перекладу, але завжди роблю глибокий ручний літредагування, щоб текст був живим і "своїм".
• Медичний бекграунд: Оскільки я маю медичну освіту, я легко оперую термінологією (якщо книга торкається нейропсихології чи психосоматики).Виконала тестове завдання, щоб ви могли оцінити мій стиль та увагу до емоційного забарвлення тексту.
Буду рада співпраці!

Доброго дня. Готова до співпраці.
"- Мені було чотирнадцять. Місцевий красень Толік покликав на побачення.
Зима, холодно. Він приїхав на «Яві». А я одягнена в косуху, без шапки. Бабуся умовляла: одягнися тепліше. Я в ніяку.
Ганяли до сусіднього села. Замерзла, мов бобик. Повернулась за північ, посинівша від холоду. Бабуся не лаялася. Тихенько зайшла до кімнати, щоб дід не чув. Сіла на край ліжка, розтерла мені ноги потрійним одеколоном. Одягла теплі шкарпетки. Дала гарячий чай.
Я завмираю. Не знаю бабусь без докорів, настанов, моралей. А Таня- Знає.
- "Ну, розповідай, як все пройшло?"
— Уявляєш, ми їхали так швидко — і мені зовсім не було
страшно…»
— Цілувалися?
… - "Ні". Від бабусі я ніколи не мала таємниць.
І я пам'ятаю її погляд. Там було таке сприйняття — начебто ми каталися разом. Наче вона згадала свою першу закоханість...."

Вітаю! Мене дуже зацікавив ваш проект, оскільки я спеціалізуюся на роботі з текстами в ніші психології та саморозвитку. Розумію, що в нон-фікшн літературі важливо не просто передати зміст, а зберегти авторський голос, емоційну глибину та «терапевтичний» ефект оригіналу.
Гарантую якісну адаптацію термінології та стилістичну точність. Моя мета — щоб український читач відчував той самий відгук, що і в оригіналі, без відчуття «машинного» перекладу.
Оскільки функція додавання файлів обмежена, додаю виконане тестове завдання прямо в цей коментар:
**ТЕСТОВИЙ ПЕРЕКЛАД:**
— Мені було чотирнадцять. Місцевий красень Толик покликав на побачення. Зима, холоднеча. Він приїхав на «Яві». А я — у косусі, без шапки. Бабуся вмовляла: одягнися тепліше. Я ні в яку.
Гасали в сусіднє село. Змерзла, як цуцик. Повернулася за північ, сиза від холоду. Бабуся не сварилася. Тихенько зайшла в кімнату, щоб дід не чув. Сіла на край ліжка, розтерла мені ноги потрійним одеколоном. Одягла теплі шкарпетки. Дала гарячого чаю.
Я завмираю. Не знаю бабусь без дорікань, повчань чи моралей. А Таня — знає.
— «Ну, розповідай, як усе минуло?»
— «Уявляєш, ми їхали так швидко — і мені зовсім не було страшно…»
… — «Цілувалися?»
— «Ні». Від бабусі в мене ніколи не було секретів.
І я пам’ятаю її погляд. Там було таке прийняття — ніби ми каталися разом. Ніби вона згадала своє перше кохання.
Скільки в ній було любові та сили — не зупиняти, не пригнічувати, а бути поруч. Дозволити мені бути підлітком. Помилятися. Зірватися з хлопцем на мотоциклі. Мерзнути. Повернутися пізніше, ніж треба. І навіть у тривозі — залишатися тихим світлом за спиною. Тільки зараз я розумію, як вона тоді хвилювалася і молилася за мене.
У Тані на очах бринять сльози. Я бачу, з яким теплом і вдячністю вона згадує ті часи. Якби цей спогад можна було запакувати, Таня б, напевно, придумала для нього найнадійнішу і водночас тендітну, як кришталь, оболонку.
— А як вона мене берегла… Сидимо з друзями на зупинці, теревенимо. Ліхтарі давно горять, мені додому час, але я не поспішаю. Раптом — спалах з-за сусідського будинку. Ліхтарик. Це бабуся. Перевірила, чи я на місці — і пішла. Не кликала. Не кричала. Не руйнувала мій авторитет. Я ж була наймолодшою в компанії.
Пауза. Я бачу це світло. Не як контроль — а як теплу цятку, орієнтир у темряві.Як мовчазне: я з тобою, але ти вільна.
— Хтось, можливо, сказав би: м’якість, потурання. Де суворість? А якби щось сталося? Але ця історія про довіру, за якою — величезна внутрішня дисципліна моєї бабусі.

Вітаю!
Мене дуже зацікавив ваш проєкт. Психологічний нон-фікшн — це особливий жанр, де важливо передати не лише інформацію, а й особливу атмосферу та глибину думок автора.
Це мій перший великий проєкт на Freelancehunt, тому для мене принципово важливо виконати його бездоганно. Я працюю на свій майбутній рейтинг і ваш позитивний відгук, тому готова приділити роботі максимум часу та уваги.
Я однаково вільно володію українською та російською мовами на рівні рідних. Це дозволяє мені не просто перекладати слова, а максимально точно «увійти» у зміст, відчути контекст і передати його природною, живою українською мовою. Для мене важливо, щоб текст читався легко і влучно, зберігаючи той самий «емоційний настрій», про який ви згадували в описі.
Нижче додаю переклад запропонованого уривку, щоб ви могли оцінити мій стиль.
Переклад уривку:
Мені було чотирнадцять. Місцевий красень Толік покликав на побачення. Зима, холоднеча. Він приїхав на «Яві». А я — у косусі, без шапки. Бабуся вмовляла: одягнися тепліше. Я — ні в яку.
Ганяли в сусіднє село. Змерзла, як цуцик. Повернулася за північ, синя від холоду. Бабуся не сварилася. Тихенько зайшла в кімнату, щоб дідусь не чув. Сіла на край ліжка, розтерла мені ноги «Потрійним» одеколоном. Одягла теплі шкарпетки. Дала гарячий чай.
Я завмираю. Не знаю бабусь без дорікань, повчань чи моралей. А Таня — знає.
… — Ну, розповідай, як усе пройшло?
— Уявляєш, ми їхали так швидко — і мені зовсім не було страшно…
— Цілувалися?
— Ні, — від бабусі в мене ніколи не було секретів.
І я пам’ятаю її погляд. Там було таке прийняття — наче ми каталися разом. Наче вона згадала свою першу закоханість.
Скільки в ній було любові та сили — не зупинити, не придушити, а бути поруч. Дозволити мені бути підлітком. Помилятися. Зірватися з хлопцем на мотоциклі. Мерзнути. Повернутися пізніше, ніж заведено. І навіть у тривозі — бути тихим світлом за спиною. Тільки зараз я розумію, як вона хвилювалася і молилася за мене тоді.
У Тані навертаються сльози. Я дивлюся, з яким теплом і вдячністю вона згадує той час. Якби цей спогад можна було запакувати, Таня б, напевно, придумала для нього найнадійнішу і водночас тендітну, мов кришталь, оболонку.
А як вона мене берегла…
Сидимо з хлопцями на зупинці, теревенимо. Ліхтарі давно горять, мені додому час, але я не барюся. Раптом — спалах з-за сусіднього будинку. Ліхтарик. Це бабуся. Перевірила, чи я на місці — і пішла. Не кликала. Не кричала. Не руйнувала мій авторитет. Я ж
…
Сподіваюся на подальшу плідну співпрацю!

Вітаю. Психолог за освітою, чудово володію письмовою російською та українською мовами, маю досвід рерайту та правки текстів. Обожнюю психологічну тематику, тому тема цікава та близька. Готова виконати завдання.

Вітаю. Готова взятися за переклад книги з російської на українську. Зроблю швидко та якісно зі збереженням змісту та емоційного настрою тексту. Пишіть в особисті.
Ось ваш переклад однієї зі сторінок.
-Мені було чотирнадцять. Місцевий красень Толік запросив на побачення. Зима, холодно. Він приїхав на «Яві». А я — у кошулі, без шапки. Бабуся вмовляла: одягнися тепліше. А я — ні в яку.

Ганяли в сусіднє село. Змерзла, як цуцик. Повернулася за північ, синя від холоду. Бабуся не сварилася. Тихенько зайшла до кімнати, щоб дід не почув. Сіла на край ліжка, розтерла мені ноги потрійним одеколоном. Одягла теплі шкарпетки. Дала гарячого чаю.
Я завмираю. Не знаю бабусь без докорів, повчань, моралей. А Таня — знає.

— «Ну, розповідай, як усе пройшло?» — «Уявляєш, ми їхали так швидко — і мені зовсім не було страшно…» — «Цілувалися?» — «Ні». Від бабусі в мене ніколи не було секретів.

… І я пам’ятаю її погляд. У ньому було таке прийняття — ніби ми каталися разом. Ніби вона згадала своє перше кохання.

Скільки в ній було любові й сили — не зупиняти, не придушувати, а бути поруч. Дозволити мені бути підлітком. Помилятися. Зірватися з хлопцем на мотоциклі. Мерзнути. Повернутися пізніше, ніж треба. І навіть у тривозі — бути тихим світлом за спиною. Лише зараз я розумію, як вона тоді переживала й молилася за мене.

У Тані навертаються сльози. Я дивлюся, з яким теплом і вдячністю вона згадує той час. Якби цей спогад можна було запакувати, Таня, мабуть, придумала б для нього найнадійнішу й водночас крихку, мов кришталь, оболонку.

— А як вона мене берегла… Сидимо з хлопцями на зупинці, балакаємо. Ліхтарі давно світять, мені вже час додому, але я не поспішаю. Раптом — спалах із-за сусідського будинку. Ліхтарик. Це бабуся. Перевірила, чи я на місці — й пішла. Не кликала. Не кричала. Не руйнувала мій авторитет. Я ж була наймолодша в компанії.

Пауза.

Я бачу це світло. Не як контроль — а як теплу точку, орієнтир у темряві. Як мовчазне: я з тобою, але ти вільна.

максимум який зміг вставити виконаного ТЗ
— Мені було чотирнадцять. Місцевий красень Толік покликав на побачення. Зима, холодно. Він приїхав на «Яві». А я — в косусі, без шапки. Бабуся вмовляла: одягнися тепліше. Я — ні в яку.

Ганяли в сусіднє село. Змерзла, як цуцик. Повернулася по опівночі, сиза від холоду. Бабуся не сварилася. Тихесенько зайшла до кімнати, щоб дідусь не чув. Сіла на край ліжка, розтерла мені ноги потрійним одеколоном. Одягла теплі шкарпетки. Дала гарячий чай.

Я завмираю. Не знаю бабусь без дорікань, настанов, повчань. А Таня — знає.

— «Ну, розповідай, як усе пройшло?»
— «Уявляєш, ми їхали так швидко — і мені зовсім не було страшно…»
… — «Цілувалися?»
— «Ні». Від бабусі в мене ніколи не було секретів.

І я пам'ятаю її погляд. Там було таке прийняття — ніби ми каталися разом. Ніби вона згадала свою першу закоханість.

Скільки в ній було любові та сили — не зупинити, не придушити, а бути поруч. Дозволити мені бути підлітком. Помилятися. Зірватися з хлопцем на мотоциклі. Мерзнути. Повернутися пізніше дозволеного. І навіть у тривозі — бути тихим світлом за спиною. Тільки зараз я розумію, як вона переживала і молилася за мене тоді.

У Тані нагортаються сльози.
Я дивлюся, з яким теплом і вдячністю вона згадує той час. Якби цей спогад можна було спакувати, Таня б, напевно, придумала для нього найнадійнішу і водночас тендітну, мов кришталь, оболонку.

— А як вона мене берегла…
Сидимо з друзями на зупинці, базікаємо. Ліхтарі давно світять, мені додому час, але я не поспішаю. Раптом — спалах з-за сусідського будинку. Ліхтарик. Це бабуся. Перевірила, чи я на місці, — і пішла. Не гукала. Не кричала. Не руйнувала мій авторитет. Адже я була наймолодшою в компанії.

Пауза.

Я бачу це світло. Не як контроль — а як теплу точку, орієнтир у темряві. Як мовчазне: я з тобою, але ти вільна.

— Хтось би, можливо, сказав: м'якість, потурання. Де суворість? А якби щось трапилося? Але ця історія про довіру, за якою стоїть величезна внутрішня дисципліна моєї бабусі. Адже вона знала, що не може контролювати все. Що не вбереже від усього. Але вона обирала бути опорою. Не страхом. Не погрозою. А точкою повернення.
Ми ж не просто поводилися добре зі страху покарання. Ми зростали в полі поваги. І тому самі вчилися поважати — себе, інших, кордони. Тому що нас не придушували, не залякували, не принижували. А приймали. Вірили. Довіряли.

Погляд Тані застиг десь в іншій точці. Голос — тихіший, ніж зазвичай, стриманий і рівний.

— Мені було куди п ...

Вітаю! Готовий приступити до виконання якнайшвидше. Відмінно володію українською та росіською мовами, займався завданнями з перекладу раніше. Нижче приклад виконаного ТЗ - складнощів не виникло. Якщо Вас задовільняє результат - дававйте співпрацювати!
Тестове завдання:
"— Мені було чотирнадцять. Місцевий красень Толік запросив на побачення. Зима, холодно. Він приїхав на «Яві». А я — у косусі, без шапки. Бабуся вмовляла: одягнися тепліше. Я — ні в яку.
Ганяли в сусіднє село. Замерзла, як цуцик. Повернулася за північ, синя від холоду. Бабуся не сварилася. Тихенько зайшла до кімнати, щоб дід не почув. Сіла на край ліжка, розтерла мені ноги потрійним одеколоном. Надягла теплі шкарпетки. Дала гарячого чаю.
Я завмираю. Не знаю бабусь без докорів, повчань, моралей. А Таня — знає.
— Ну, розповідай, як усе пройшло?
— Уявляєш, ми їхали так швидко — і мені зовсім не було страшно…
— Цілувалися?
— Ні. Від бабусі в мене ніколи не було секретів.
… І я пам’ятаю її погляд. У ньому було стільки прийняття — ніби ми каталися разом. Ніби вона згадала своє перше кохання.
Скільки в ній було любові й сили — не зупинити, не придушити, а бути поруч. Дозволити мені бути підлітком. Помилятися. Зірватися з хлопцем на мотоциклі. Мерзнути. Повернутися пізніше, ніж дозволено. І навіть у тривозі — бути тихим світлом за спиною. Лише зараз я розумію, як вона тоді хвилювалася і молилася за мене.
У Тані навертаються сльози.
Я дивлюся, з яким теплом і вдячністю вона згадує той час. Якби цей спогад можна було запакувати, Таня, мабуть, придумала б для нього найнадійнішу і водночас найкрихкішу, мов кришталь, оболонку.
— А як вона мене берегла…
Сидимо з хлопцями на зупинці, балакаємо. Ліхтарі давно горять, мені вже час додому, але я не поспішаю. Раптом — спалах із-за сусідського будинку. Ліхтарик. Це бабуся. Перевірила, чи я на місці — і пішла. Не кликала. Не кричала. Не руйнувала мій авторитет. Я ж була наймолодшою в компанії.
Пауза.
Я бачу це світло. Не як контроль — а як теплу точку, орієнтир у темряві. Як мовчазне: я з тобою, але ти вільна.
— Хтось, можливо, сказав би: м’якість, потурання. Де суворість? А якби щось сталося? Але ця історія — про довіру, за якою стоїть величезна внутрішня дисципліна моєї бабусі. Вона ж знала, що не може контролювати все. Що не вбереже від усього. Але вона обирала бути опорою. Не страхом. Не загрозою. А точкою повернення.
Ми ж не просто поводилися добре зі страху покарання. Ми росли в полі поваги..."
P.S. Файл виконаного ТЗ не додаю, бо не маю преміум-підписки.

Добрий день!
Зацікавив ваш проєкт. Маю досвід роботи з великими текстами, зокрема з перекладом та адаптацією матеріалів у сфері психології й нон-фікшн літератури. Розумію, наскільки важливо в такому тексті зберегти авторську інтонацію, емоційний ритм та читабельність українською мовою.
Працюю уважно до стилістики, термінології, логіки викладу та природності перекладу без калькування з російської. Готова виконати тестове завдання та дотримуватись єдиного стилю протягом усієї книги.

Вітаю! Мене дуже зацікавив ваш проєкт. Хоч я і новачок на сервісі, я маю велике бажання працювати та добре володію мовами. Тема психології мені близька, тому обіцяю передати не тільки слова, а й емоційний настрій книги. Тестове завдання вже підготувала — надішлю його вам в особисті повідомлення, як тільки відкриєте чат. Буду дуже вдячна за можливість попрацювати з вами!»

Доброго дня.
Зацікавив Ваш проєкт, оскільки мені близький формат психологічного нон-фікшну та тексти, де важливо передати не лише зміст, а й емоцію, інтонацію та атмосферу автора.

Маю високий рівень грамотності, уважно працюю зі стилем тексту та природним звучанням української мови. Готова виконати тестове завдання та відповідально підійти до роботи над перекладом.

Орієнтовний термін виконання — 20–25 днів.
Буду рада, як що текстовий переклад допоможе Вам оцінити мій підхід до роботи зі стилем та емоційною подачею тексту.

Тестовий переклад (фрагмент)
…
— Мені було чотирнадцять. Місцевий красень Толік запросив мене на побачення. Зима, холодно. Він приїхав на «Яві». А я — у косусі, без шапки. Бабуся вмовляла: вдягнися тепліше. Але я й слухати не хотіла.

Поїхали в сусіднє село. Я змерзла, як цуцик. Повернулася далеко за північ, синя від холоду. Бабуся не сварилася. Тихенько зайшла до кімнати, щоб дідусь не почув. Сіла на край ліжка, розтерла мені ноги потрійним одеколоном. Надягла теплі шкарпетки. Дала гарячого чаю.

Я завмираю. Не знаю бабусь без докорів, повчань і моралей. А Таня — знає.

— Ну, розповідай, як усе пройшло?
— Уявляєш, ми їхали так швидко — і мені зовсім не було страшно…
— Цілувалися?
— Ні.

Від бабусі в мене ніколи не було секретів.

І я пам’ятаю її погляд. У ньому було стільки прийняття — ніби ми каталися разом. Ніби вона згадала своє перше кохання.

Скільки ж у ній було любові й сили — не зупиняти, не придушувати, а просто бути поруч. Дозволити мені бути підлітком. Помилятися. Закохуватися. Мерзнути. Повертатися пізніше, ніж дозволено. І навіть у тривозі — залишатися тихим світлом за спиною.

Вітаю! Швидко й професійно виконаю ваше замовлення. Маю вищу філологічну освіту, професійно перекладу текст з урахуванням усіх орфографічних та пунктуаційних норм. Буду рада співпраці.

Доброго дня!
Пропоную свої послуги: філолог (укр./рос.), 20 років займаюся текстами, працювала перекладачем у редакції газети. Сама пишу подібне, тому точно вникаю у стиль, інтонацію та настрій.
Ось переклад уривка з тестового тексту:
https://docs.google.com/document/d/1ZVyynZ5GwPabTkC4qhIZ89JdG-rzhMKd/edit
Ось приклад моїх мініатюр:
https://docs.google.com/document/d/1UVY2WDK5HIn0DqLjS34e8wt37bx2SL0H/edit
https://docs.google.com/document/d/1zSpGBKEILeTqPx8SUpHASRqsO9KsLz6I/edit
Звертайтесь! Вартість перекладу 1000 симв. без пробілів - ориіентовно 40 грн. (готова розглянути і вашу пропозицію).

Вітаю 👋

Дякую за детальний уривок — це якраз той тип тексту, де переклад працює не лише на зміст, а й на збереження інтонації, ритму та емоційної глибини. Особливо важливо не втратити баланс між простотою мови й внутрішньою теплотою оповіді.

Працюю з перекладами та адаптацією текстів, де ключове завдання — зробити українську природною, цілісною та стилістично живою, без калькування конструкцій і втрати авторського голосу. У таких матеріалах для мене принципово важливо, щоб текст сприймався не як переклад, а як оригінально написаний українською.

Наприклад, фрагменти на кшталт:

“Я ведь была младше всех в компании”
…
природно передаю як:

“Я ж була наймолодшою серед усіх у компанії”

— зі збереженням інтонації, але без втрати мовної природності.

Розумію специфіку психологічного нон-фікшну, де велике значення мають деталі, підтексти та емоційні акценти, тому уважно ставлюся до стилю, ритму та “внутрішнього звучання” тексту.

Буду радий виконати тестове завдання та обговорити подальші етапи співпраці 👌

Вітаю! З великим задоволенням візьмусь за Ваш проєкт, так як сама є поціновувачем літературних творів та якісного адаптивного перекладу. Маю позитивний досвід в адаптуванні перекладу навчальних курсів. Пропоную продовжити обговорення деталей проєкту в особистих повідомленнях, де також узгодимо терміни та вартість проєкту. Буду щиро рада співпраці!

Вітаю, Тетяно!

Мені близький саме такий формат роботи, де важливо не просто “перекласти текст”, а зберегти його інтонацію, емоційний ритм та відчуття живої мови.

Працюю з текстами, сценарними та редакторськими форматами, тому уважно ставлюся до стилю, подачі та психології читання. Особливо в нон-фікшн літературі важливо, щоб текст українською звучав природно, а не як механічний переклад.

Зі свого боку можу гарантувати:
— уважну адаптацію тексту українською
— збереження змісту та емоційної атмосфери
… — акуратну роботу зі стилем автора
— читабельну, живу мову без калькування

Готовий виконати тестове завдання та обговорити деталі співпраці 🙂
З повагою, Юрій

Добрий день
Цікавить ваше завдання
Пишіть в особисті повідомлення для обговорення деталей та виконання мною ТЗ
Очікую на ваше повідомлення

Добрий день!
Я тільки починаю працювати на фрилансі, тому зараз активно набираю досвід і готовий якісно виконувати цікаві проєкти. Відповідальний та уважний до деталей, відкритий до правок.
Буду радий співпраці!